Загадковий календар майя здавна був джерелом захоплення і таємничості, але нещодавні дослідження виявили його складний зв'язок з рухом планет, поглиблюючи наше розуміння цієї стародавньої культури. Древні майя мали дві великі пристрасті: астрономію і хронометраж. І тепер, після багатьох років таємничості, що оточувала зв'язок між цими двома стовпами життя мезоамериканців, нове дослідження, можливо, нарешті розкрило складну систему, яка колись їх пов'язувала.
За словами авторів дослідження, загадковий календар мая можна використати для відстеження руху планет по нічному небу протягом 45-річного періоду, у такий спосіб вирішуючи давню загадку щодо структури та функції культового доіспанського альманаху.
Календар древніх людей набагато складніший, ніж наша відносно проста система днів, місяців і років. Він використовував непросту серію взаємопов'язаних циклів, включаючи 260-денне священне літочислення, відоме як "цолькін", і 365-денний світський календар, або "хааб". Ці два цикли синхронізувалися раз на 52 роки, створюючи загальний календарний період, відомий як календарне коло.
Однак, написи, знайдені на різних пам'ятках мая, описують ще один 819-денний цикл. Аналіз цих гліфічних текстів показав, що кожна дата в ньому пов'язана з однією з чотирьох сторін світу, а це означає, що для завершення всього циклу потрібно чотири етапи по 819 днів — близько дев'яти років.
Дослідники давно підозрювали, що цей цикл може бути пов'язаний із синодичним періодом планет, який означає тривалість часу, необхідного кожній планеті, щоб повернутися в те саме положення на небі, яке вона займає, якщо дивитися з Землі. Меркурій, наприклад, має синодичний період 117 днів, що ідеально вписується в 819, якщо помножити на сім.
Однак плутанина збереглася, оскільки синодичні періоди жодної з інших планет не можна помножити на 819. У своєму новому дослідженні вчені зазначають, що 20 циклів по 819 днів дають загалом 16 380 днів, що становить приблизно 45 років, і їх можна акуратно розділити, щоб вони відповідали синодичному періоду кожної планети.
Наприклад, Сатурну потрібно 378 днів, щоб повернутися в те саме місце на небі. Отже, тринадцять таких циклів дають 4 914 дня, що дорівнює п'ять разів по 819.
Сім повернень Венери тим часом ідеально збігаються з п'ятьма 819-денними циклами, а 39 повторень синодичного періоду Юпітера збігаються з 19 циклами по 819 днів.
Марс, з іншого боку, має 780-денний синодичний період. Якщо множити на 21, отримуємо число, яке точно дорівнює 20 819-денним відлікам. Тому автори дослідження стверджують, що розширення стандартного циклу 4 × 819 днів до 20 періодів по 819 днів дійсно забезпечує більшу календарну систему з відповідністю синодичних періодів усіх видимих планет на її позиціях.
Вся краса цього полягає в тому, що 16 380 також кратне 260, а це означає, що 20 періодів по 819 днів ідеально збігаються з циклом древніх майя.
За словами дослідників, замість того, щоб обмежувати свою увагу якоюсь однією планетою, астрономи майя, які створили 819-денне літочислення, уявляли його як більшу календарну систему, яку можна було б використовувати для прогнозування синодичних періодів усіх видимих планет, а також точок співмірності з їхніми циклами та календарним колом.
John H. Linden, Victoria R. Bricker
Детальніше - https://www.cambridge.org/core/journals/ancient-mesoamerica/article/abs/maya-819day-count-and-planetary-astronomy/9839C2633BECD1356C94D4079E2580FE
