У більшості університетів світу навчальний процес будується переважно навколо лекцій. Викладач звертається одночасно до десятків або навіть сотень студентів, а індивідуальна взаємодія є досить обмеженою. Натомість в Оксфорді та Кембриджі лекції розглядаються лише як одна зі складових освітнього процесу. Справжнє інтелектуальне формування студента відбувається під час регулярних зустрічей із тьютором.
В Оксфорді така система має назву tutorials, а в Кембриджі — supervisions. Незважаючи на різні назви, їхня сутність однакова. Студенти один або кілька разів на тиждень працюють у дуже малих групах — часто по двоє-троє осіб або навіть індивідуально — з викладачем, який є висококваліфікованим фахівцем у своїй галузі. Перед заняттям студенти виконують складні письмові роботи, читають значний обсяг літератури, розв'язують задачі чи готують дослідницькі проєкти. Під час зустрічі вони не просто слухають пояснення, а захищають власні висновки, аргументують позицію, відповідають на запитання, дискутують і отримують детальний персоналізований аналіз своєї роботи.
Саме ця індивідуалізація навчання є однією з головних переваг тьюторської системи. На відміну від традиційних аудиторних занять, тьютор чудово знає сильні й слабкі сторони кожного студента. Він бачить, які теми засвоюються легко, а над якими потрібно працювати додатково; які помилки повторюються систематично; які інтелектуальні здібності потребують розвитку. Завдяки цьому навчання стає максимально адресним і ефективним.












.jpg)

