Поппінс здатна підтримувати свою силу 25 років, хоча взаємодіє з меншою кількістю дітей, ніж Пеннівайз, який тримається 27. Причина в джерелі енергії: вона живиться дитячою радістю, а він - страхом. Як доведено в Корпорації монстрів, дитячий сміх набагато потужніший за страх.
Кожен із них з’являється, заманюючи дитину на ім’я Джорджі іграшкою: Мері Поппінс - повітряним змієм, Пеннівайз - паперовим човником. В обох випадках вони з’являються разом із цією річчю, щоб «повернути» її дитині.
Вони мають однакові здібності: маніпулювати тим, що діти мають у своїй уяві. Мері Поппінс використовує фантазію, Пеннівайз - страх.
У Поппінс є живе відображення, яке може діяти самостійно - у Пеннівайза така ж здатність показана в другій частині Воно.
У кожній із цих історій батьки не помічають нічого з того, що відбувається з їхніми дітьми.
Члени Клубу Лузерів забувають усе, що з ними сталося в дитинстві, аж до повернення Пеннівайза. Діти Бенксів не забувають саму Мері Поппінс, але забувають, що все магічне справді відбулося - вона залишається в їхній пам’яті лише як няня.
Обидва люблять співи й танці. У випадку з Поппінс - це очевидно. Але й Пеннівайз теж: він називає себе Танцюючим Клоуном, танцює перед Беверлі в першій частині, співає Річі в другій.
Пеннівайз тісно пов’язаний із пісенькою Oranges and Lemons, що розповідає про старий Лондон - саме місто, де мешкає Мері Поппінс. Це натяк, що Пеннівайз знає про її існування - і знає, де її знайти.
І нарешті: наприкінці Мері Поппінс повертається всі персонажі тримають повітряні кульки й здіймаються в небо. А кульки й ширяння - головні символи Пеннівайза.
Я офіційно вимагаю, щоб Стівен Кінг і Disney створили спільний кіновсесвіт, де Практично Досконала Няня зустрінеться в битві з Танцюючим Клоуном під Деррі 😁
~Stephen King - writer
Комментариев нет:
Отправить комментарий