Лілу (Мілла Йовович) — це не «дівчина», це концентрований програмний код, упакований в ідеальне біологічне тіло. Вона — «П’ятий елемент», тобто сполучна ланка, без якої чотири стихії (ресурси) — це просто купа каміння. Її «навчання» через комп’ютер — це інсталяція історії людства в чисту пам’ять. Коли вона доходить до літери «В» (Війна), у неї стається системний шок: вона розуміє, що «користувачі», яких вона прийшла рятувати, — це саморуйнівне сміття.
Зорг (Гері Олдман) — це ідеальний оператор ентропії. Його філософія «розбитої склянки» — це гімн економіці катастроф. Він працює на «Містера Ікс» (Зло), думаючи, що він — партнер, а насправді він — «корисний ідіот» на аутсорсі. Зорг — це «людина-гаджет», яка настільки обвішана технологіями, що втратила інстинкт самозбереження. Його загибель від власної ж віртуозної пастки — це іронічний дефолт технократа.
Корбен Даллас (Брюс Вілліс) — типовий «Одіссей у відставці». Він живе в малогабаритній комірці, водить таксі та збирає штрафні бали. Але коли система дає збій, «Метрополія» (Президент) згадує про нього як про єдиний робочий інструмент. Корбен — це «м’ясо з навичками», яке має доставити «інтерфейс» (Лілу) до «сервера» (храму), не ставлячи зайвих запитань. Його любов до Лілу — це єдиний спосіб активувати код, тому що «Матриця» Бессона працює на частоті щирості, а не лише на сухих цифрах.
Лайнер у небі — це «Рим на виїзді». Поки Галактика чекає на кінець світу, еліта слухає оперу Плавалагуни. Сама Діва — це «живий сейф», у якому зберігаються Камені. Це геніальна метафора зберігання активів у мистецтві: поки всі шукають кейси з грошима, реальна влада захована всередині «священного об’єкта».
«П’ятий елемент» — це гімн перемозі Любові як Технології. Зло (Чорна планета) — це абсолютна ентропія, яку неможливо розстріляти з гармат, її можна лише перезавантажити через Жертву і Почуття. Корбен Даллас урятував світ, просто вчасно зізнавшись у коханні, що означає створення нового стійкого зв’язку, який не може прорахувати холодний інтелект Зорга чи Зла.
Це тріумф «людського фактора»: коли в стерильному світі майбутнього все вирішує стара добра «хімія», яку жерці зберігали три тисячі років як останній шанс на виживання.

Комментариев нет:
Отправить комментарий