В Британском королевском музее среди многих экспонатов есть «медный меч кельтской культуры из кургана Солодовники, Житомир, Украина». Работники музея не знают, откуда взялся «житомирский меч» на территории туманного Альбиона. Историки же убеждены: в давние времена на территории Украины проживали кельтские племена - предки современных ирландцев, шотландцев и валлийцев. Известны они нам как кимвры или киммерийцы.
Подтверждением
того, что кельты проживали на территории Житомирщины, есть такой факт: в
январе 1942 года во время подготовки плана «Ост», что касается
колонизации части территории нашей области немецким населением с
переселением или уничтожением славян, глава СС Генрих Гиммлер особенное
внимание уделял тому, что, по его словам, на территории Винницкой,
Житомирской и Киевской областей жили «предки нынешней великой германской
расы, которые называли себя киммерами. Отсюда они пошли на север и
дали начало нынешней нордической расе.Слова шефа СС цитирует Рудольф Гесс в книге «Большая восточная ошибка», которая вышла в печать в Нью-Йорке в 1963 году. Прибыв в 1942 году в Житомир, Гиммлер приказал искать любые памятки или просто предметы, которые имеют отношение к кельтским языческим святилищам и кельтским жрецам-друидам.
Немцы обнаружили в селе Троянив Житомирского района древнеславянское языческое капище, которое они считали кельтским. Гиммлер обратил внимание и на топонимику: название города Малин он связал с мысом Малин-Хед в Ирландии. Интересно, что на гельском языке, а он является вторым государственным в Ирландии, слово «Малин» значит «скала». То, что наш город расположен на граните, который когда-то был скалой, известно.
Небезинтересно и то, что Гиммлер увидел на территории нашей области ни много, ни мало, а «колыбель арийской расы». Официальная наука утверждает, что уже во второй четверти IV тысячелетия до нашей эры на территории Житомирщины и других окружающих областей проживало несколько племенных объединений, которые представляли, предположительно, один народ.
Эти племена принадлежали именно к киммерийцам. Нет прямых доказательств того, что киммеры жили на Волыни. Тем не менее это не мешает известным реформаторам истории Фоменко и Носовскому утверждать: европейская цивилизация зародилась на территории Руси и из них двинулась на север континента. Кроме них, ещё есть историки, которые прямо связывают племена известной на весь мир Трипольской культуры с кимврами.
«Кельтский след» есть в топонимике Полесья. Хорошо известное в области, к примеру, селение Лугины – центр района. «Луг» из галльского языка – тот, который сияет, общекельтское божество света. Луги, согласно Тациту, собирательное название германских племён, которые жили на севере от Карпат, между Одером и Вислой. Лугии, вероятно, дали название селению, которое стало Лугинами. Возможно, назвали селение в честь Лугиуса – одного из вождей кимвров.
(Малинские новости, 16.10.2010г.)
Примечание редакции: Малин — город областного значения в Житомирской области Украины. По одной из версий историков, название города происходит от имени древлянского князя Мала, о чем есть письменные свидетельства, датированные X—XII столетиями. В Малине стоит памятник известному путешественнику Миклухе-Маклаю. Он несколько раз приезжал в город к своей матери и брату, которые похоронены в Малине. Семья Миклух имела здесь родовое имение, но дом, поврежденный во время Второй мировой войны, не уцелел.
В кельтском мире есть аналогичные топонимы:
Малин (англ. Malin; ирл. Málainn) — деревня в Ирландии, находится в графстве Донегол (провинция Ольстер). В 1991 году деревня выигрывала Irish Tidy Towns Competition.
Ме́хелен, Малин (нидерл. Mechelen, фр. Malines) — город и муниципалитет в Бельгии, в провинции Антверпен. Мехелен расположен между Брюсселем и Антверпеном. Кроме собственно города в состав муниципалитета входят посёлки Хеффен (Heffen), Хомбек (Hombeek), Лест (Leest), Мёйзен (Muizen) и Валем (Walem). Общее население муниципалитета — 80.176 жителей, площадь — 65,19 км (обе цифры — по состоянию на 2008). Мехелен стоит на реке Дейле.
Главная достопримечательность города — собор Св. Румольда. Собор прежде всего известен своим карильоном. Вообще, уже к XVII веку Мехелен стал европейским центром колокольного литья и колокольной музыки. Русское выражение «малиновый звон» происходит от французского названия города — Малин (фр. Malines). Первый карильон России, заказанный во Фландрии Петром I, соответствовал мехеленскому стандарту. В 2003 году Россия и Бельгия совместно выпустили две марки (сцепку), изображающие собор Св. Румольда в Мехелене и Петропавловский собор в Санкт-Петербурге (в нём был установлен первый карильон России).
Ольга Гура
Наші давні предки - кельти?
Більшість істориків вважає, що цивілізація в Європі рухалася з півночі на південь. Однак, останнім часом вчені припускають, що все було навпаки, племена, які жили на території сучасної України та інших теплих районів поступово йшли на північ. В Британському Королівському музеї серед багатьох експонатів є "мідний меч кельтської культури з кургану Солодовники, Житомир, Україна». Музейні працівники не знають, звідки узявся на у Туманному Альбіоні житомирська меч. Історики вважають, також: у старі часи в Україні жили кельтські племена, предки сучасних ірландців, шотландців і валлійців. Вони відомі нам як кімври або кіммерійці. Доказом того, що кельти жили на території Житомирської області, є такий факт: у січні 1942 року, під час підготовки плану «Ост», що стосується колонізації частини території нашої області німецьким населенням з переселенням та знищенням слов’ян, глава СС Генріх Гіммлер особливу увагу приділяв тому, що, за його словами на території Вінницької, Житомирської та Київської областей жили «предки великої німецької раси, котрі називали себе кіммерами. Звідси вони пішли на північ і дали початок нинішній нордичній расі.
Слово шефа СС цитує Рудольф Гесс у книзі "Велика Східна помилка», яка вийшла в Нью-Йорку в 1963 році. Прибувши 1942 року до Житомира, Гіммлер наказав шукати будь-які пам’ятки чи просто предмети, які відносяться до кельтських язичницьких святилищ чи кельтських жерців-друїдів.
Німці знайшли у селі Троянів Житомирського району давньо-слов'янське язичницьке капище, яке вони вважали кельтським. Гіммлер звернув увагу і на топоніміку: назву міста Малин він пов'язав з мисом Малин-Хед, що в Ірландії. Цікаво, що на гельскій мові, яка є другою державною мовою Ірландії, слово "Малин" означає "скеля". Те, що наше місто розташоване на граніті, який колись був скелею, відомо.
Цікавим є і той факт, що на території нашої області Гіммлер бачив, ні багато, ні мало, «колиску арійської раси". Офіційна наука стверджує, що вже в другій чверті IV тисячоліття до нашої ери у Житомирській області та інших прилеглих районах було кілька племінних обєднань, які нібито представляли один народ.
Ці племена належали саме до кіммерійців. Не існує прямих доказів того, що кіммери жили на Волині. Однак, це не заважає відомим реформаторам історії Фоменку та Носовському стверджувати: європейська цивілізація зародилася на території Русі і звідси рухалася у північну частину континенту. Крім того, існують історики, які безпосередньо пов'язують племена відомої на увесь світ Трипільської культури з кімврами.
Кельтський слід є в топоніміці Полісся. Добре відоме в області, наприклад, село Лугини. «Луг» в перекладі з гальскої мови – «той, що сяє», загально кельтське божество світла. Луги, за словами Тацита, збірна назва германських племен, які жили на північ від Карпат, між Одером та Віслою. Лугії, ймовірно дали назву селу, яке стало Лугинами. Можливо, назвали село на честь Лугіуса – одного з ватажків кімврів.
(Малинські новини, 16 жовтня 2010).
Комментариев нет:
Отправить комментарий