Такий фахівець працює одночасно з двома різними мовами — мовою права і мовою техніки. З одного боку, йому потрібно читати та розуміти закони, нормативні акти, інструкції, стандарти та інші документи. Це робота з текстом, де важливі точність формулювань, логіка нормативних вимог і здатність правильно інтерпретувати написане.
З іншого боку, охорона праці має цілком конкретний технічний і математичний бік. Потрібно працювати з параметрами обладнання, вимірюваннями, рівнями шуму, освітленістю, навантаженнями, ризиками та іншими величинами. У відповідних ситуаціях необхідні розрахунки та використання математичних залежностей.
При цьому формула для такого фахівця не є самоціллю. Вона є інструментом. Спочатку потрібно зрозуміти технічну ситуацію, потім виконати необхідний розрахунок, оцінити його результат, співвіднести його з нормативною вимогою і зрештою сформулювати висновок уже звичайною мовою.
Таким чином, професійний цикл може виглядати приблизно так: текст → технічна проблема → формула → розрахунок → оцінка результату → знову текст.
Цей приклад показує, що сучасна освіта не повинна будуватися на простому протиставленні «гуманітарій або математик». У реальній роботі часто потрібно бути одночасно і тим, і іншим. Юристу можуть знадобитися статистика та робота з даними. Психологу — методи кількісного аналізу. Економісту — математичні моделі, але також велика кількість текстової роботи. Інженеру — нормативно-правові документи. Медичному працівнику — і робота з текстами, і кількісні показники.
Отже, питання полягає не лише в тому, чи має людина «гуманітарний» або «технічний склад розуму». Значно важливіше, які інтелектуальні інструменти вона навчилася використовувати. Мова є природним інструментом людського спілкування, тому її ми тренуємо протягом усього життя. Математичну мову потрібно тренувати більш спеціально.
Якщо школа недостатньо розвиває математичне мислення, а університети через невеликий попит на технічні спеціальності змушені адаптуватися до слабшої підготовки студентів, може виникнути замкнене коло: слабша математична база — менший інтерес до технічних професій — слабший конкурсний відбір — ризик зниження реальної планки підготовки — ще менша привабливість складних спеціальностей.
Тому завдання математичної освіти полягає не просто в тому, щоб навчити школяра запам'ятовувати формули. Потрібно зробити математичне мислення настільки натренованим, щоб формула перестала сприйматися як чужа мова. Людина повинна вміти переходити від тексту до математичної моделі, від моделі до розрахунку, а потім повертатися від розрахунку до зрозумілого текстового висновку.
Можливо, саме така здатність переходити між словами і формулами, а не належність до умовної «гуманітарної» чи «технічної» групи, є однією з найважливіших інтелектуальних навичок сучасного фахівця.

Комментариев нет:
Отправить комментарий